control

1. n

1) керування, контроль

2) важіль керування; штурвал

2. v

керувати, контролювати

◊

crystal controlled — радіо із кварцовою стабілізацією

to get out of control — втратити керування (про літак)

to go out of control — втратити керування (про літак)

to lose control — втратити керування (літальним апаратом)

to relinquish control — передавати керування (іншому члену екипажа)

to control carriage of firearms — забороняти носіння вогнепальної зброї

to take control — брати керування на себе

•

- access control

- aerodynamic control - aerodynamic roll control - aerodrome control - aileron control - air control - aircraft sanitary control - airflow control - air traffic control - airways control - altitude control - attitude control - attitude flight control - automatic amplitude control - automatic frequency control - automatic gain control - automatic volume control - automatic range control - autonomous control - autopilot control - boundary layer control - capacity control - control of traffic - controls - cyclic pitch control - data link control - digital engine control - directional control - directional control by applying differential collective pitch - dual control - elevator control - engine control - fire control - flight controls - flow control - guidance control - gyrorudder control - hinged vertical control - homing control - hydraulic flow control - lateral control - LOS control - man-in-the-loop control - mission control - mixture control - numerical control - off-line control - operational control - pitch control - primary control - procedural control - programmable process control - radar control - rudder control - sanitary control - software control - throttle control - trim control - vertical control - yaw control